Текст пісні АНТИТІЛА – Поламані
Він кладе ножа і книжку,
В свій чемодан.
Старий світ на ладан диха,
Тріщить по швам.
Пальці бʼють червоні кнопки,
Рве порядки і волокна,
Миру голуби сховали голови,
Затушує міста гамір його лице,
І веде залізний намір змінити все,
Перетнути крайні грані,
В місце де глибока рана кличе,
Йде людина йде.
Приспів:
Поламані рятувати душі,
Поламані в небі і на суші.
2 куплет:
Ліве вухо змій лоскоче, шепоче так.
Чи не завелика ноша в твоїх руках?
Це ж вони самі зробили,
світло злом перетравили,
Перетравлять світло і твоє, дивак.
Шепіт він волів не чути, робив своє,
Так як є не має бути, всьому міра є,
Він колись собі дав слово,
Розірвати кляте коло мусить,
Йде людина йде.
Приспів:
Поламані рятувати душі,
Поламані в небі і на суші.