Текст пісні ЧАС – На старій лавці

Сам тепер чекаю на дощі…
Зараз на дзвінок навіть немає шансів…

Все це тримаю у собі…
Мій дитинства друг, як мені тебе знайти?
Пам’ятаєш, світ ми хотіли підкорити?
Давай, як раніше, разом вийдемо у двір…

Знаю, мабуть, ти вже не згадуєш свій дім,
Та між нами прірва, яку важко обійти…
Наші номери – це лише гудки,
Спогади підкажуть, де нас можна віднайти…

Все мабуть не з нами було,
Разом ми грали в футбол
Гроші останні на їжу,
Що візьмемо на ставок

Погляд дитячий і щирий,
Ребра одні та і шкіра
Шкода, світ має годинник
Знаєш, тепер тут один я…

На старій лавці
Сам тепер чекаю на дощі…
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати
Мабуть, вже не пам’ятаєш як її звати

На старій лавці…
Років скільки нам – не рахують пальці
Крики до вікна долітали вранці
Зараз на дзвінок навіть немає шансів

Хто є поруч? Друзі танули
Коли боляче – інші справи є
Йдуть роки – мабуть зрадили
Обіцянки всі не є правилом

Ображалися на дрібниці ми
Та дорослий світ досі є сліпим
Ми ще разом всі, коли бачу сни…
Там на вас чекав, ви на мене – ні.

Була підтримка,
Коли ми разом ковтали горілку
Страшна є сила, море в коліна
Хвилями б’є в незалізну печінку

Дорослі люди – це лише діти
З купою комплексів. Нащо освіта,
Коли душа наша майже вбита?
Світ, я прошу мене розбудити!

Відведи мене туди… Коли був я молодим,
Де усі ми з вами мали крила…
Було легко догори, тепер тут сиджу один,
Та не відчуваю в собі сили…

На старій лавці
Сам тепер чекаю на дощі…
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати…
Мабуть, вже не пам’ятаєш як її звати

На старій лавці…
Років скільки нам – не рахують пальці
Крики до вікна долітали вранці
Зараз на дзвінок навіть немає шансів

Сам тепер чекаю на дощі…
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати..
Мабуть, вже не пам’ятаєш як її звати