Текст пісні Golubenko – Невагомість

Всі почуття вкладу у трек, тисну на REC
Мої думки перетворились на звук (Я)
Метроном, дощ за вікном
Пару доріжок, і я вкотре згадаю тебе

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість, я-я-я-я!
Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість ми, ніби одні в цьому світі
Навіть, коли очі закриті
Я бачу тебе, як так жити?

І я зникаю у просторі, я
Мої слова більше нічого не значать
Треба спуститись до землі
«Як?» — питаю знов, коли тебе я поряд бачу
Нічого не бачу
Уві сні неначе
Та вже я не спатиму більше
Я знову пробачу
Я знову промовчу
Від цього мені тільки гірше
Наче лід під сонцем, розчиняюсь коло тебе
Ти, немов повітря, — у тобі моя потреба

Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість ми, ніби одні в цьому світі
Навіть, коли очі закриті
Я бачу тебе, як так жити?
Невагомість, і мене поглинає простір
Невагомість поруч з тобою досі
Невагомість ми, ніби одні в цьому світі
Навіть, коли очі закриті
Я бачу тебе, як так жити?