Текст пісні ROMA TUZ – АВТОМАТ
[КУПЛЕТ 1]
Очі не танули кригою
Вірші не пахнули м’ятою
Вона увісні говорила
На ранок боролась з безпам’яттю
Струни не грали гармонію
Картини мовчали безсовісно
Їх полонила інсомнія
Шепіт кричав
А здавалось що голосно
Йдеш по по по слідах
І може зірве дах
Ром на твоїх вустах
А це всього-на-всього тільки четверта
Женеш її знову за ґрати
Вона ніби полум’я ватри
Тобі не потрібні театри
А тільки вона така горда і вперта
[ПРИСПІВ]
Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по устах
Моя мила, що ти наробила?
Та хіба його вина
Що ти його до дна напоїла
Душу спалила до тла
Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по думках
Моя мила, що ти наробила?
Та хіба твоя вина
Що вона тебе до дна напоїла
Душу спалила до тла
[КУПЛЕТ 2]
Ноти губили мелодію
Пазли складалися заново
Вона витворяла рапсодію
І навіть айсберги у книжках танули
І град приземлявся десь поряд з думками
І статуї більше не плачуть
І хай перехожі назвуть диваками
Коли тебе з нею побачать.
Йдеш по по по слідах
І може зірве дах
Ром на твоїх вустах
Для тебе причиною мріяти стала
У клітці їй місця замало
Вона порятунку благала
Ти зірка яку він на небі тримав
А тепер вона взяла і впала
[ПРИСПІВ]
Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по устах
Моя мила, що ти наробила?
Та хіба його вина
Що ти його до дна напоїла
Душу спалила до тла
Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по думках
Моя мила, що ти наробила?
Та хіба твоя вина
Що вона тебе до дна напоїла
Душу спалила до тла