Текст пісні ТІК – Журавлі
Вечоріє… Вже весна…
Мати обіймає синову світлину,
Тихо плаче, бо її життя скопом
Біль забрала разом з смертю сина
У руках тримає матінка сорочку
Бога молить, сина не забудь!
Щоб прийняв синочка, як удома,
Не забув від неї його пригорнуть!
Розриває душу страх
Сохнуть сльози на очах
Скільки доньок і синів
Залишилось на війнi
Повертають журавлі
Знов до рідної землі…
Наші янголи-соколи
Не повернуться ніколи!
Вечоріє… Вже весна
А дружина й досі виглядає
Того, хто доньці пообіцяв
Повернутися живим із поля бою!
Не відходить син їх від вікна,
Адже та дорога батька проводжала
У очах надія ще жива,
Маму діти, плачучи, втішають!
Розриває душу страх
Сохнуть сльози на очах
Скільки доньок і синів
Залишилось на війні
Повертають журавлі
Знов до рідної землі
Наші янголи-соколи
Не повернуться ніколи!
Повертають журавлі
Знов до рідної землі
Наші янголи-соколи
Не повернуться ніколи!