Текст пісні Тонка – Зима
Холодні і тихі,
Зимні поля.
Сніг вкриває мою землю,
Де сплять чиїсь імена.
Сніг вкриває
Її глибокі рани.
Щось відчуває вона ?
Все завмерло,
Все спить,
Тільки вітер малює на своєму холсті.
Його фарби – тоска і тривога.
І немає нічого,
Окрім пустоти.
Чи це хтось відчуває ?
А небо біле, як той сніг,
І різниця між ними відсутня.
Нема горизонту,
Розмито – розмито,
Як моє минуле і моє майбутнє.
Так буває?
Чорна пляма,
Що в зошиті життя мого виходить за поля,
Руйнує те, що створювалось роками,
Як емоційна яма, як кома моральна.
Зима.
Я відчуваю тяжкий твій подих.
Я добре знаю твої руки на дотик.
І кожного року
Всі рани глибокі лишаються в твоїх Долонях зморшками.
Я знаю тебе
Від першого снігу, який так сильно
І казково вабив мене.
Тепер ти стала інша.
І хода повільніша.
А в очах твоїх тьмяніє сива тиша.
Чи ще пам’ятаєш мене ?
Чи ще пам’ятаєш?
Нехай нас вкриє тихий сніг
І забере в свої обійма.
Тримай моє тепло в собі,
Не відпускай тендітні мріі.
Ми там, де зорі у пітьмі,
Шукали шлях і йшли наосліп.
Тримай моє тепло в собі,
Не відпускай.
А небо біле, як той сніг,
І різниця між ними відсутня.
Нема горизонту,
Розмито – розмито,
Як моє минуле і моє майбутнє.
Так буває?
Чорна пляма,
Що накриває всесвіт
Без любові без жалю.
Зтирає те, що колись ми відчували.
У цій млі лишає
Промінь останній.
Нехай нас вкриє тихий сніг
І забере в свої обійма.
Тримай моє тепло в собі,
Не відпускай.
Ми там, де зорі у пітьмі,
Шукали шлях і йшли наосліп.
Тримай моє тепло в собі,
Не відпускай.
А небо біле, як той сніг.