Текст пісні Тулим & Zombo – Падає темрява
Тулим:
Падає темрява, і купа демонів пре на нас,
Ці буремні часи для кременю, а не для полеміки,
Свободу в генах не порушать порочними схемами,
Розставлю крапки – кожна точка неповернення.
Життя не Netlix, проте в наступній серії
Побачим падіння підступної імперії,
Їх амбіції ненажерливі,
Та цього разу пам’ять і злість не має терміну.
Падає темрява на випалені землі,
Місто нібито пустеля, видно дим у атмосфері,
Це принесе ще стільки голоду і смерті,
Ось тобі справжня сутність молота і серпа.
Тепер не перетерпим, більше не жертва,
І навіть якщо світ більше не буде таким теплим,
На кожну химеру з пекла вперто метал гострим,
Не загравай – волонтери нові «пікап майстри».
Голос не стих і майже шоку слід простив,
Світ забуває, та не весь, попри блок постів в інсті,
Попри сльози, кров і піт, попри ненависть і біль,
Ми вистоїм, на відміну від деяких мостів.
«Ааа, ну ета, куда ми шлі – нє зналі мальчікі»,
На кожному пакеті надруковано «потрачено»,
Коли дотліють останні москальські танчики,
Лишиться тільки жалітись – Оксана Марченко.
Приспів:
Падає темрява на наші міста
Кров на вустах, та світло повстане (X4)
Zombo:
Падає темрява, зловіща тиша порожнеча
Зібралось віче під каштанами і сміється їй в обличчя
Пише українську притчу без посвідчення про втечу
З фронтових містечок, вовки і шкури овечі
Смерть і пиха сховані в березовий посох пастуха
Тріщать небеса та це не гроза, так довго повітряна тривога
Після граду не виходить райдуга,
Лиш ненависть і тугаа
Втікає наляканий цербер, роздертий,
Злизує скрепи серед степу широкого
Походу це останній його серпень
Росте червона калина як гриби після граду
Спалені буряти вже готові для параду
Світ позбувається зайвих калорій через горе
Дитяча кров роз‘їла триколори
Поруч імперія смердить трійним одеколоном
У негативний наступ йдуть танкові колони
На болотах ядерна хатина на курячих лапах
Щось кричить про загниваючий запах
Дохлі щурі на ржавіючих «ладах»
Наступна пісня по любе про православний ладан
Йде відплата для ката, гнізда покидають оси
Дощі з ракет наосліп, малороси
Розмінюються в роздріб на ідолів із бронзи
Темрява падає де сходить українське сонце.
Приспів:
Падає темрява на наші міста
Кров на вустах, та світло повстане