Текст пісні Зоряне Місто – Луна

Хутро зеленого моху

Шкіру росою збудило

Що привело мене сюди яка така сила

Тіні згорають мов свічки

Ранок нагріє долоні

Ніжно торкнеться, цілуючи

Променем скроню

В мене я, і нікого більше

Стежка йде до моєї хати

Якщо ти мою пташку візьмеш

З ким мені розмовляти

відпусти її на волю

Обірви тую нитку

Якщо зрубаєш мою тополю

Хто постукає в шибку

З гір луна повертається

Але й вона заховається

Більше ніхто

Не обізветься

Моя душа плаче річками

Тихо співа різними голосами

Скільки ж людей

На дні мого серця

На кого знову полюєш

Ким прикрашатимеш стіни

Сумно, коли в людині замало людини

Наче хустиною, лихо

Плечі покриє журбою

Тихо, вітерцю, тихо

Навшпиньки крокуй-но за мною

Голос твій не мене гукає

Знаю я це все ненавмисно

Я зі сліз намистинки маю

Буде мені намисто

Відпусти мене на волю

Бо душа моя вмить загине

Якщо зрубаєш мою тополю

Хто мене обійме

З гір луна повертається

Але й вона заховається

Більше ніхто

Не обізветься

Моя душа плаче річками

Тихо співа різними голосами

Скільки ж людей

На дні мого серця